Базовий
компонент дошкільної освіти (нова редакція) передбачає формування у дітей вміння орієнтуватись у
світі людських взаємин, готовності
співпереживати та співчувати, поважати бажання та інтереси інших людей.
Отже,
перед нами, педагогами – дошкільниками, як одними
із перших соціальних провідників дитячої душі, стоїть важливе завдання: формувати
духовні цінності дітей; створити умови, за яких вони будуть
закріплювати знайомі морально-етичні правила та засвоювати нові, щоб пробудити
в дитячих душах людяність, доброту, ввічливість, чесність, порядність – ці
безцінні якості, без яких не можливе становлення особистості людини.
Ми, вихователі нашого дитячого садка,
розуміючи пріоритетне значення розвитку
дошкільника як особистості, зокрема його соціально-моральної складової як
основної, поставили перед собою мету виховання у дітей соціально-моральної
поведінки, яка облагороджує людські стосунки, удосконалює та гармонізує їх;
донесення до свідомості малят таких
понять, як любов, доброта, чуйність, доброзичливість.
В
ході роботи поставили перед собою такі завдання:
- збагачувати наочно-чуттєві уявлення дитини про моральні якості, чесноти та добру поведінку;
- вчити розрізняти позитивні та негативні вчинки, давати їм оцінку;
- закріплювати вміння дотримуватися моральних правил у повсякденному житті незалежно від ситуації;
- узагальнювати й систематизувати уявлення дітей про чуйність, доброзичливість, взаємодопомогу.
- володіти етичними еталонами поведінки (вміти пропонувати, надавати і приймати допомогу, турбуватися, стримувати свою агресивність, визнавати чесноти інших, виходити з конфліктної ситуації, поступатися).
Особливу увагу приділяємо організації і
керівництву дитячої гри, адже вона має виняткове значення для дошкільнят. Під час організації
ігор звертаємо увагу дошкільнят на кожен, навіть найменший
добрий вчинок у стосунках між ними. Крім цього, наводимо приклади, спонукаємо, переконуєио
дітей у необхідності доброзичливих стосунків. Адже саме у грі, яка є основною
діяльністю дітей, зароджуються перші
моральні уявлення про норми та правила спілкування і взаємини з людьми, які їх
оточують; з’являються перші симпатії. В грі з найбільшою повнотою та чіткістю
виховуються та розкриваються соціально ціннісні якості підростаючої
особистості, формується дитяче товариство, свідомість у вчинках та поведінці.
Особлива
увага звертається під час рухової діяльності на ставлення дошкільнят до невдач товаришів. Вчимо малят не тільки радіти успіхам: своїм
та друзів, але і навчаємо дітей ставити себе на місце іншого, відчувати його
хвилювання, надавати дружню підтримку, турботу.
Організовуючи посильну трудову діяльність дошкільника
розуміємо, що вона є не лише засобом,
а й неодмінною умовою морального розвитку підростаючої особистості. Адже саме в праці найінтенсивніше
нагромаджується моральний досвід, формується оцінне ставлення дій і вчинків
ровесників, утверджуються морально – вольові якості, відбувається становлення
власної самооцінки дитини, яка зумовлює певні прояви її поведінки у різних
життєвих ситуацій.
Як
відомо, діти старшого дошкільного віку відчувають гостру потребу у спілкуванні
з однолітками, всіляко намагаються налагодити його. А тому намагаємося постійно спрямовувати
взаємини, які набувають уже уставленого характеру, у русло гуманного ставлення
одне до одного.
Спостереження за вихованцями продемонструвало, що діти по-різному
підходять до питання допомоги одноліткам: одні роблять це із радістю, інші – лише
після нагадування чи підказки дорослого, а є, на жаль, і такі діти, які свідомо
не хочуть це робити.
Це
все потребує від педагогів пошуку
індивідуального підходу до кожного свого вихованця. Добре знання причин
байдужого ставлення деяких дітей до ровесників допомагають знайти адекватні
прийоми впливу на них з метою стимулювання позитивних форм взаємин.
