Спостереження за березою.

Мета: Закріпити уявлення про дерева: є стовбур, гілки. Допомогти запам'ятати назву дерева. Активізувати в мові слова: береза, високий, товстий білий стовбур.  Продовжувати знайомити з березою, виділяючи характерні ознаки та зміни, пов'язані з часом року; виховувати дбайливе ставлення до дерева як живому об'єкту природи. Розглянути бруньки на гілках, пояснити, що скоро з них виростуть листочки.

Вірш Грицька Бойка «Посадила я берізку».
Як прийшла до нас уквітчана
Весна,
Посадила я берізку
Край вікна.
Стала, стала я берізку
Поливать,
Стала пісеньку веселу
їй співать:
- Ти  рости, моя берізонько,
Рости,
Буйним листом всім на радість
Шелести. Ти рости, моя берізко,
Виростай.
Дівчинку Оленку пам'ятай!
Ростуть над ставом дві берізки,
Високі, гарні і стрункі.
Вітрець розчісує їм кіски,
І сонце світить залюбки.
Хід спостереження


Вихователь підводить дітей до берези для бесіди.
  • Яке це дерево?
  • Покажіть гілки.  Які вони – товсті або тонкі? 
  • Якого кольору?
  • Погладьте стовбур берези.
  • Який він у неї? (Гладкий, шовковистий з чорними цятками)
  • Який за кольором? (Уточнити, що тільки у берези такий чорно-білий стовбур.)
  • Які зміни відбулися з березою?
  • Куди поділися листочки з дерева?
  • Хто їх позривав?
  • Що відбувається з деревом взимку? (Воно засинає.)

Діти разом з педагогом йдуть до берези.


Педагог, а потім і діти вітаються з берізкою.
Берізка хоче, щоб ви підійшли до неї і доторкнулися рукою.
(Вона хоче поділитися з вами своєю енергією, додати вам якомога більше сил.
Малята, що відчули? Додалось в нас сили?
А тепер простягніть руки вгору вздовж стовбура і попросіть у берізки стрункі ніжки:
«Берізко, берізко, дай нам стрункі ніжки».
Погляньте на віти берези. Що вони вам нагадують?
Так, кіски. Щоб ваше волосся було таким гарним і довгим, треба полоскати його відваром із листя берізки.
Станемо близенько біля стовбура берізки та подивимося на блакитне небо крізь її гілки.
Які почуття виникли у вас?
З чим можна порівняти таку картинку? (з мереживом).
Діти, давайте ще помилуємось небом крізь березові віти.
Давайте подаруємо берізці компліменти. Я почну, а ви продовжуйте. День добрий, подружко – берізко, ти золотокоса красуня.
1 – ша    дитина. Які гарні у тебе золоті стрічки.
2 – га    дитина. Ти зачарувала нас своєю красою.
3 – тя   дитина. Ти, як дівчина – красуня, привертаєш увагу до себе.
Діти, попрощаємось з нашою новою подружкою, а на прощання я пропоную намалювати для берізки різні малюнки фарбою на снігу.
 «Ти рости наша берізонько, рости
Буйним листом всім на радість шелести
Сонце лагідним теплом хай зігріває. Діти знов до тебе в гості завітають».

Спостереження за ялинкою.

Мета: Формувати у дітей поняття, що ялинка незалежно від пори року завжди зелена. У неї теж є стовбур, гілки, а замість листя – зелені голки. На ялинці є шишки. Виховувати дбайливе ставлення до природи, вміння радіти, милуватися ялинкою.
(Загадка)
Мене в лісі завжди знайдеш,
Підеш гуляти і зустрінеш
Стою колюча, як їжак,
Зимою в літньому платті. (Ялинка)
Хід спостереження:
Що це за дерево? Хто знає? (Ялинка).
Чому ви думаєте, що це ялинка? Яка вона? Велика чи маленька? Висока чи низька? Якого кольору ялинка? (Зелена)
Що є у ялинки? (Стовбур, гілочки)
А що на гілочках? (Голочки)
Які у ялинки голочки? (Маленькі, гострі, колючі).
Біля ялинки є стовбур. Ось він. На стовбурі ростуть гілки. Гілок багато. Ростуть вони по всьому стовбуру. Покажіть, як ростуть гілки на ялинки. Поторкайте обережно голочки. Які вони? (Маленькі, гострі, колючі). Ялинка, ялинка, не коли нас колючою голочкою. Так, голочок біля ялинки багато. Вони дуже гострі і колючі. Можуть вколоти руку. Краще їх не чіпати.
Давайте ще раз помилуємося нашою ялинкою та її красою. В коло вставайте беріться за руки, навколо ялинки пройдіться, ласкаві слова їй скажіть (Лісова красуня, чарівна, чудова, струнка).
Наша ялинка жива, як і ми з вами. Якщо ялинку образити, то їй буде боляче. А адже ми не хочемо робити ялинці боляче? (Не хочемо)
Скажіть, ми можемо підняти ялинку і перенести в інше місце? (Ні) Чому ні? Правильно, наша ялинка жива. Вона росте, росте в землі.

«Легенда про ялинку»
Це було дуже давно. Загорівся ліс, то всі дерева втікали від пожежі. А ялинка не могла втекти, бо під її гілочками заховався зайчик, а в дуплі заховалася білочка, вона охороняла їх від загибелі своїм тілом.
Бог нагородив мужню ялинку, зробив так щоб цілий рік вона буле зелена і гарна.
Ось бачите така історія трапилася із ялинкою. Може хтось із вас знає віршика про ялинку?
(Дитина)
Придивіться до ялинки
Кожна гілка в сніжинках
І прикраси із срібла
Теж ялинка одягла
Ось і настав час повертатися .  І сонечко своїм промінчиком показує нам дорогу до дитячого садочка. Подорож наша закінчується. А ви, дітки, запам’ятайте – треба любити й охороняти природу, а це значить берегти та  любити Батьківщину.
Підписатися на: Дописи (Atom)