Новий формат взаємодії з родинами

"Сім’я – це те саме середовище, де людина вчиться і сама творить добро"

В. О. Сухомлинський

Сім’я створює особистість або руйнує її. Родина може зміцнити або підірвати психічне здоров’я її членів. Батьки – перші вихователі, вони мають найсильніший вплив на дітей. Виховання дитини, формування її особистості з перших років життя - основний обов’язок батьків. Сімя сприяє соціалізації малюка, вчить помічати навколишній світ, бо життя дитини має бути постійно сповнене подій емоцій, вражень. Тісний контакт із батьками дає дитині відчуття надійності, стабільності життя.

Одне з головних завдань педагогів у роботі з батьками - допомогти  їм краще зрозуміти свого малюка його внутрішній світ. Батьки мають побачити і відчути, що цей світ суттєво не відрізняється від того, в якому зростали вони самі. У їхніх дітей, власне, такі самі потреби, які були в них  колись, тільки умови для їх реалізації змінилися. Тут не можна обмежитися формальним, поверховим підходом. Батьки й вихователі мають стати партнерами, які працюють разом задля досягнення спільної мети. Будувати таку міцну співпрацю необхідно починаючи з перших днів маляти в дитсадку. Своїм досвідом організації роботи з родинами наймолодших вихованців ділимося ми – педагоги дошкільного навчального закладу №5 «Золотий ключик»

Завдання педагогів – залучити батьків до процесу оновлення змісту, форм і методів освіти дошкільнят, підтримувати бажання перенести найкращі її здобутки до практики сімейного виховання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО  ФРОРМУВАННЯ ДОВІРЛИВИХ СТОСУНКІВ:

• НАВЧІТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ СЛУХАТИ, А ЧУТИ
• БУДЬТЕ ПЕРЕДБАЧУВАНИМ ДЛЯ ДИТИНИ
• СТАВТЕСЯ З ПОВАГОЮ ДО ПОТРЕБ ДИТИНИ
• АКТИВНО ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ, ПРИНЦИПИ МОРАЛІ ТА ЕТИКИ
• ХВАЛІТЬ ДИТИНУ, КОЛИ ВОНА КАЖЕ ПРАВДУ, ОСОБЛИВО ЯКЩО ЦЕ  ВИМАГАЄ ВІД НЕЇ ПЕВНИХ ЗУСИЛЬ
• НЕ ОБГОВОРЮЙТЕ ПОВЕДІНКУ ДИТИНИ З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ В ЇЇ ПРИСУТНОСТІ
• КОЖНУ РОБОТУ ДИТИНИ СПРИЙМАЙТЕ, ЯК ВИТВІР МИСТЕЦТВА
• БУДЬТЕ ЩИРИМИ, ДОБРОЗИЧЛИВИМИ
• ПРИЙМАЙТЕ ДИТИНУ ТАКОЮ, ЯКА ВОНА Є
• ДОТРИМУЙТЕСЯ ОБІЦЯНКАМИ АБО НЕ ДАВАЙТЕ ЇЇ ВЗАГАЛІ

Поради педагогам

Як залучити батьків до співпраці?

Прагнете перетворити батьків вихованців на своїх союзників та активних учасників життя  дітей? Скористайтеся поданими порадами.

• Ознайомте батьків з технологією психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною «Радість розвитку», яка базується на тісній співпраці дітей та дорослих. Поясніть, що для малят дуже важливо, коли дорослі проявляють щирий інтерес до того, вони живуть, коли разом з ними дивуються, творять, коли допомагають знайти відповіді на питання, які турбують дітей, досліджуючи та вивчаючи світ спільно.
• Протягом року влаштовуйте для батьків практичні заняття, майстер-класи з організації творчої діяльності, в якій малюки є творцями, а батьки – помічниками.
• Проводьте «круглі столи», вечори спілкування між батьками. Вихователями. Практичним психологом, на яких обмінюйтеся інформацією, цікавими ідеями, темами для роботи з дітьми. Розповідайте про досягнення малюків.
• Організуйте групу для для спілкування у соцмережі чи Вайбері та будьте в ній активним учасником.
• Проявляйте інтерес до всіх пропозицій. Які висловлюють батьки щодо організації проектів. Використовуйте їхні ідеї. Допомогу.
• Добирайте посильні для виконання в сім’ї домашні завдання, які передбачають залучення всіх членів родини і не вимагають значних фінансових затрат на придбання матеріалів. При цьому вчасно наддайте батькам методичну підтримку.
• Якщо домашнє завдання передбачає читання літературних творів певної тематики, розучування віршів, добір загадок, в куточку для батьків розмістіть інформацію з посиланням на джерела, де можна їх знайти (сайти, літературні збірки тощо)
• Якщо завдання вимагає прояву творчості (виготовлення поробки, зробити книжечку, випустити газету і т.п.), необхідно в куточку для батьків подати покрокову інструкцію роботи і зразки виробів.
• Якщо пропонуєте відвідати виставу для  дітей, музей, зоопарк і т. ін., розмістіть інформацію про репертуар дитячих театрів на поточний місяць, розклад роботи музеїв, зоопарку, розклад та місце проведення заходів, майстер-класів для дітей відповідного віку.
• Якщо вдома батьки й діти мають дослідити властивості певного предмета чи речовини, його якості (наприклад, яка вода не замерзне в морозильнику: солодка, солона чи зафарбована зеленкою?), розмістіть інформацію щодо методів дослідження.
• Залучайте батьків до проектів, враховуючи їхні можливості та інтереси: хтось гарно співає, хтось може зіграти певну роль у виставі, у когось виходить дуже смачна випічка, хтось може навчити дітей щось змайструвати, а хтось просто надме кульки й допоможе прикрасити майданчик чи групу. Головне-знайти кожному справу до снаги і показати, наскільки ця допомога є важливою для всіх дітей у групі й особливо для його малюка, адже у дитини виникає гордість за те, що саме її мама чи тато зробили щось корисне для всіх.
• Не забувайте разом з дітьми дякувати активним батькам за кожен прояв уваги до спільної діяльності (навіть просто за ідею), виготовляючи листівки та плакати вдячності,  висловлюючи подяку на святах чи батьківських зборах.

НАША СПІВПРАЦЯ ПОТРІБНА ДІТЯМ

Орієнтовна схема проведення перших батьківських зборів

(збори-бесіда)

Мета: Знайомство вихователя з батьками вихованців групи. Визначення перспектив розвитку дитячого колективу. Вибори батьківського активу.

Учасники: Вихователь, батьки.

Підготовчий етап

Вивчення вихователем особових справ вихованців групи.

Підготовка запрошень батькам.

Підготовка анкети для батьків.

Зразок

Анкета

Прізвище, ім’я, по-батькові.

Освіта, місце роботи, телефон.

Домашня адреса, телефон.

Скільки дітей у сім’ї та якого віку?

Чи є в дитин6и своя кімната, ігровий куточок?

Яку допомогу у вихованні дітей групи Ви могли б надати (увійти до складу батьківського комітету, організувати гурток, спортивну секцію, екскурсію, взяти участь у підготовці свят)?

Хід зборів

Вступне слово вихователя. Педагог розповідає про себе, про свою педагогічну діяльність.

Самопредставлення родин. Це – своєрідна візитівка родини. Така форма знайомства допоможе батькам краще пізнати одне одного, згуртуватися в колектив.

Орієнтовний план

Прізвище, ім’я, по батькові кожного учасника.

Ім’я дитини.

Інтереси, захоплення дитини

Родинні традиції, звичаї.

Заповнення анкет. Після виступів батьків вихователь пропонує їм заповнити анкети. Під час роботи з анкетами можна увімкнути аудіо запис легкої музики.

Презентація батькам плану виховної роботи. Батькам пропонують висловити свої побажання стосовно пропонованого плану.

Шановні__________________________________________________________________

Ваш _______________________став  вихованцем  нашої групи «Сонечко»

Щиро вітаємо Вас і запрошуємо на батьківські збори, які відбудуться

 _______________________о ________год. ______року

Вихователі: Андруховець Ніна Миколаївна

Дудар Наталія Русланівна

Пам’ятка

ДІТИ ВЧАТЬСЯ У ЖИТТЯ

Поради психолога

• Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитина живе в атмосфері ворожості, вона стає агресивною.
• Якщо дитину постійно висміюють, вона стає замкнутою.
• Якщо дитину постійно соромлять, вона звикає жити з почуттям провини.
• Якщо дитина росте в середовищі терпимості, вона навчається розуміти інших.
• Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною.
• Якщо дитина живе у просторі чесності, вона навчається бути справедливою.
• Якщо дитина росте у безпечному середовищі, вона вчиться вірити людям.
• Якщо дитину підтримують, вона починає цінувати себе.
• Якщо дитина живе в середовищі розуміння і товариськості, вона навчається знаходити любов в цьому світі.

Пам’ятка для батьків,

дитина у яких уперше піде до дитячого садка

• Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде  добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.
• Уникайте будь-яких негативних розмов у сім’ї  про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.
• Створіть спокій, безконфліктний клімату у сім’ї.
• Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийомі їжі, прогулянки).
• Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.
• Навчайте дитину їсти не перетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.
• Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.
• Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.
• Учіть  гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку-збирати, розбирати.
• Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.
• Пограйтеся удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх.
• Почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.
• Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.
• Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини – привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.
• Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки, чешки для музичних занять, носовичок.
• Повідомте медичну сестру про стан здоров’я вашого малюка.
• Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
• Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.
• Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.

ЧОГО НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ ДІТЯМ

Із  заповідей доктора Джеймса Додсона

"Немає для всіх випадків життя одного правила, як виховувати дитину – всі діти різні. Кожна дитина унікальна, унікальні й наші взаємини з нею. Але є наші з вами дії, протипоказані кожній без винятку дитині. Йдеться про те, чого батькам робити за жодних обставин не можна.

Отже, запам’ятаймо це так, як ми пам’ятаємо заповідь «Не вбий!»"

НЕ ПРИНИЖУЙ ДИТИНУ!

Інколи ми кажемо дитині: «А ти нічого кращого не міг придумати? У тебе взагалі є голова на плечах?» тощо. Щоразу, промовляючи подібне, ми руйнуємо у дитині позитивний образ самої себе, без якого неможливе формування здорової, гармонійної особистості.

НЕ ПОГРОЖУЙ!

Інколи ми кажемо: “Якщо ти ще раз удариш свого братика, я тобі таке зроблю!.." . Погрожуючи дитині, ми вчимо її боятися і ненавидіти нас.

Крім того, погрози завжди спрямовані в майбутнє, а дитина живе теперішнім моментом. Погрози зовсім не корисні – від них поведінка дитини не поліпшиться.

НЕ ВИМАГАЙ ОБІЦЯНОК!

Часом буває так. Маленький Майкл зробив те. Чого робити не слід. А мама йому каже: “Пообіцяй, що більше ніколи-ніколи не робитимеш цього". Майкл обіцяє. А за півгодини повторює витівку. Мама ображена й стурбована: “Ти ж обіцяв!". Вона не знає одного – для маленької дитини обіцянка нічого не означає. Обіцянка, як і погроза, стосується майбутнього. Але дитина живе тут і зараз. Якщо вона чутлива і совісна, то вимога обіцянок розвиватиме в ній почуття провини. Коли вона їх порушуватиме. Якщо ж нечутлива, це тільки навчить її цинізму: слово – це одне, а справа – зовсім інше.

Вибори батьківського комітету групи.

Підбиття підсумків зборів.

Наприкінці зборів кожна родина отримує пам’ятку з порадами щодо виховання дитини. Можна порекомендувати батькам завести папку з корисними матеріалами та педагогічними рекомендаціями.

Пам’ятаймо: від того, як ми будуємо спілкування з батьками вихованців, залежать їхня довіра та повага до педагога. Зацікавивши їх, ми отримуємо надійних союзників у вихованні дітей.

У дошкільному закладі не прийнято

• З’ясовувати стосунки між вихователями і батьками в присутності дітей.
• Робити зауваження чужим дітям за відсутності їхніх батьків і розбирати дитячі конфлікти без усіх учасників.
• Підвищувати тон у розмові з працівниками закладу.
• Проявляти невдоволення з приводу роботи педагогічних працівників у розмові з батьками інших дітей.
• Не відвідувати батьківські збори.
• Агресивно реагувати на  зауваження  будь-кого з працівниками закладу.
• Звинувачувати вихователя в тому, що дитина забруднила одяг під час прогулянки.

ПОРАДИ  БАТЬКАМ

Психологи зробили висновок, що є слова й вислови, які начебто й необразливі, однак за частих повторень здатні дратувати не менше, ніж явний чи брутальний лемент, навіть якщо промовлені спокійним тоном.

А є слова, які люди, звісно, соромляться говорити, хоча ті здатні злагоджувати образи й промахи, поліпшувати настрій.

«Заборонені»                                              «Потрібні»

звертання до дитини:                                 звертання до дитини

Скільки разів тобі                                     Вирішимо все разом…

повторювати…                                          Як ти вважаєш…

Я сказала – зроби…                                  Мій любий…

Ти що, не розумієш?..                               Це ти добре придумав (ла)…

У всіх діти як діти, а ти…                        Таке тільки ти міг придумати...

За що мені така  кара…                            Я не сумніваюся, що ти в мене            

Не лізь, якщо не можеш зробити…         найрозумніший(а)…

І в кого ти тільки такий вдався…            Я так вдячна долі, що ти в 

Невже тобі важко запам’ятати, що…      мене є…

У моєї подруги дитина – просто             Впевнена, що ти зможеш…

ангел, а ти в мене…                                  Я  завжди знала, що моя дитина найкраща…

АНКЕТА

1. Прізвище, ім’я, по батькові.

_________________________________________________________________________________

2. Освіта, місце роботи, телефон.

_________________________________________________________________________________

3. Домашня адреса, телефон.

_________________________________________________________________________________

4. Скільки дітей у сім’ї та якого віку?

_________________________________________________________________________________

5. Чи є в дитини своя кімната, ігровий куточок?

_________________________________________________________________________________

6. Яку допомогу у вихованні дітей групи Ви могли б надати (увійти до складу   батьківського комітету, організувати гурток, спортивну секцію, екскурсію, взяти участь у підготовці свят)?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

АНКЕТА  ДЛЯ  БАТЬКІВ

1. Чи залишаєте ви свою дитину саму вдома?

_________________________________________________________________________________

2. Чи  відпускаєте свою дитину погратися на подвір’я?

_________________________________________________________________________________

3. Чи дозволяєте дитині відчиняти вхідні двері?

_________________________________________________________________________________

4. До кого дитина може звернутися по допомогу?

_________________________________________________________________________________

5. Чи знає вона телефон сусідів ?  Родичів?

_________________________________________________________________________________

6. Чи дозволяєте дитині запалювати газ, вмикати   електроприлади, апаратуру?

_________________________________________________________________________________

7. Чи вчите свою дитину правильно поводитися  в  складних, несподіваних   ситуаціях?

 ________________________________________________________________________________                                

Ігровий тренінг для батьків та дітей

«Вчимося спілкуватися з дітьми»

Підготувала та провела:

Вихователь: Терещук Г. В.

На тренінг запрошуються батьки разом з дітьми (5-6 пар).

Тривалість часу: 45-50 хвилин.

Завдання:

1) Посилення спроможності батьків до розуміння внутрішнього світу своєї дитини, через встановлення візуального контакту, фізичного контакту, спостереження та спільну діяльність.

2) Отримання зворотного зв'язку від дорослих і дітей

3) Розширення власного педагогічного досвіду

4) Стимулювання мовлення дітей за допомогою комунікації з батьками, вихователем, однолітками

5) Зміна батьківських позицій у вихованні своїх дітей

Прийоми, використовувані в тренінгу:

- ігрова терапія

- арттерапія

- казкотерапія

Примітка: після завершення тренінгу за бажанням проводяться індивідуальні консультації з батьками.

Хід тренінгу:

1) Вітання

2) Представлення себе і дитини

3) Розминка

4) Основна частина (виконання завдань, вікторина, колективна робота)

5) Фізкультурна пауза

6) Прощання

Правила:

Говоримо голосно, чітко по-черзі;

Цінувати час;

Правило додавання (Разом ми можемо зробити більше та краще)

«Казкове знайомство»

Представлення учасників в ролі казкового героя

Гра «Гаряче, праска!»

Мета: Відпрацювання навичок взаємодії дорослого і дитини в екстремальній ситуації.

Перед виконанням вправи ведучий говорить про те, що найчастіше батьки та вихователі, роблячи зауваження малюкам в небезпечних для їх життя ситуаціях використовують невірну тактику. Замість того, щоб сказати дитині, що потрібно зробити, батьки кажуть йому, що робити не треба. У результаті дитина не отримує потрібної інформації, а слова дорослого провокують його робити навпаки. Звернення до дитини має бути позитивним,припускати те є відповідне дія, а не бездіяльність. Всі учасники сидять у колі. Ведучий по черзі підходить до кожного з них і повідомляє про екстремальної ситуації, в якій перебуває дитина. Наприклад: «Ваша дитина вже простягає руку до праски гарячому». Учасник, до якого звернені ці слова, повинен миттєво відреагувавши, зупинити дитину.

Гру бажано Проводити у швидкому темпі, називаючи перші прийшли в голову слова. Коли всі учасники виконають завдання, можна провести обговорення, в процесі якого кожен скаже, чи задоволений він своїм рішенням.

Приклад ситуацій для проведення гри «Гаряче, праска»

Ваша дитина

- тягне руку до праски гарячому

- намагається включити газову плиту

- збирається скинути на підлогу вазу кришталеву

- вибігає на проїжджу частину вулиці

- замахується лопатою на злу собаку

- цінується рогата у вашого гостя

- готується зістрибнути з другого ярусу ліжка

- засовує олівець в електричну розетку

- простягає руку до чашки з гарячим чаєм

Діти і батьки сідають у коло. Кожен батько представляє свою дитину і каже, що той любить, що не любить, який у нього характер. Діти підтверджують слова батьків. Те ж саме роблять діти, представляючи своїх батьків.

«Гра без правил»

Мета: створення атмосфери прийняття і розуміння, розвиток навичок спілкування, активного слухання і т. д.

Батько і дитина сідають поруч і розмовляють, постійно промовляючи початок фрази: «Мені подобається, що ти…» і додаючи до неї своє твердження. Тим самим виникає позитивний діалог.

Фізкультхвилинка: «Червона шапочка»

«Дзеркало»

Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки, зниження напруги, формування уміння підкорятися вимогам іншої.

Учасники стають у дві шеренги. Одна людина в парі - ведучий і показує різні рухи, інший – дзеркало, все повторює. Потім міняються ролями.

«Тінь»

Мета: розвиток спостережливості, пам'яті, внутрішньої свободи, розкутості, вміння підлаштовуватися під іншого.

Всі учасники розбиваються на пари (батько й дитина). Звучить фонограма спокійної музики. Одна людина – подорожній, інший – його тінь подорожній йде через поле, а за ним, на 2-3 кроки позаду йде його тінь. Тінь намагається точнісінько скопіювати руху подорожнього. Потім міняються ролями.

«Машини»

Мета: налагодження фізичного контакту між батьками і дітьми, розвиток тактильних відчуттів.

Робота в парах (батько й дитина). Дитина в ролі "машини", батько – в ролі «мийника машини». Протягом 5 хвилин машину приводять в порядок: миють, протирають, полірують, проговорюючи всі свої дії, використовуючи якомога більше ласкавих слів. Потім міняються ролями.

«Тільки разом!»

Мета: фізичний контакт, можливість відчути один одного, співробітництво.

Робота в парах (батько й дитина). Треба стати спина до спини і спробувати повільно, не відриваючись від партнера, сісти на підлогу. І точно також встати.

«Сіамські близнюки»

Мета: розвиток навичок діяти спільно, вміння розуміти наміри іншого, фізичний контакт.

Учасникам по парах (батько й дитина) обмотують передпліччя і лікті так, щоб права рука одного учасника виявилася зав'язана з лівою рукою іншого учасника. Потім їм в руки даються два олівці і просять що-небудь намалювати. Малювати тільки зв'язаними руками.

Обговорення всіх вправ.

Що сподобалося?

Що не сподобалося?

Що легко було виконувати?

Що складно?

Що нового ви дізналися один про одного?

Радіють творчій праці всі батьки так само, як і їхні малюки

Казкові розваги

для батьків молодшої групи

Підготувала та провела: Андруховець Н.М. 

Мета: Вчити дітей передавати в ігровій формі зміст казок, залучити батьків до казкової гри, створити настрій змагання, розвивати логічне мислення, уяву, товаристськість. Розвивати артистичні здібності драматизуючи казку.

Література: казки українські народні та казки народів світу

Матеріал: набір героїв  до казок, набір геометричних фігур, , картинки до казок, атрибути до  казки «Ріпка», фізкультхвилинка, ілюстрації казок, прислів’я.

Хід заняття

Зал оформлений як казкове царство.

Ведуча: Сьогодні ми казку сюди запросили,

Щоб бачити казку і слухать гуртом  А казка в садочку у нас заблукала -

Давайте про неї поговорим разом.

Вихователь загадує загадки, а батьки відгадують  з якої казки.

«Мій котику, мій братику, несе мене лиска за круті гори, за бистриї води. Порятуй мене!»

(Півень із казки «Котик та Півник»)

«Ходи, Мишко, не сиди -

Нам ріпку витягти поможи».

(Киця Варварка із «Ріпки»)

«Круглий, свіжий і рум'яний -

Я тільки що з печі.

Втік від діда, втік від баби, Втечу й від малечі»

(Колобок із казки «Колобок»)

«Гуси-гуси-гусенята,

Візміть мене на крилята...»

(Івасик-Телесик)

«Я звірят усіх лікую, від халеп різних рятую.

Вилікую всіх за мить, все, що в звірів цих болить.

Я добрий лікар…»

(Айболить)

«Ти мене, напевне, знаєш, якщо казочки читаєш.

Працювала я у хатці, танцювала у палаці.

Є така у мене звичка – десь губити черевичка».

(Попелюшка із казки «Попелюшка»)

Конкурс «Запитання – відповіді»

1. Скільки звірів опинилось в рукавичці? (6)
2. Хто сидів під «живим» капелюхом? (кошеня)
3. У вухо якої тварини влізла дівчинка? (корова)
4. 3 якого посуду лисиця пригощала журавля? (з мілкої тарілки)
5. Хто ходить по городу? (гарбуз)
6. Хто був чоловіком лисиці? (Кіт)
7. Яку частину тіла одсидів вовк? (хвіст)
8. 3 якого виду спорту змагалися їжак та заєць із казки братів Грім? (біг)
9. Як звати хлопчика, якого заморозила Снігова королева? (Кай)
10. Що було ліжком для Дюймовочки?

Конкурс «Хто більше!»

Із геометричних фігур хто більше викладе звірят і в яких казках вони зустрічаються.

Підсумки журі за три конкурси.

Фізкультхвилинка

Музичний конкурс

Звучать записи дитячих пісень, потрібно назвати з якої вони казки (мультфільму), і хто виконує (який герой).

Конкурс «Математика в казках»

Коза – Дереза запросила 7 гостей. На скільки частин розрізати святковий торт? (8, гості + сама коза)

Війні пух, Кролик і П'ятачок виграли прапорці: синій, зелений, червоний. У Кролика – не червоний, У Війні не червоний і не синій. Хто який виграв? (Війні - зелений, Кролик - синій, П'ятачок –червоний).

Пан Коцький замовив три чашки молока і випив. Скільки чашок залишилося? (З чашки)

Чебурашка, Гена і Шапокляк чекали на поїзд 3 години. Скільки часу чекав кожен? (З год.)

Конкурс «Склади по порядку»

Хто швидше розкладе картинки по-порядку за змістом казки.

Підсумки журі за 3 конкурси.

Конкурс «Герої казок загубили свої речі»

З якої казки ця річ? (рукавичка, шляпа, туфелька, сир)

Конкурс «Знання іноземних мов».

Якою мовою розмовляли герої ваших улюблених творів?

Червона Шапочка? (французькою)

У – Карлсон? (шведською)

Цибуліно? (італійською)

Буратіно? (російською)

Попелюшка? (французькою)

Бременські музиканти? (німецькою)

Солом'яний бичок? (українською)

Дюймовочка? (датською)

Казку  «Ріпка»,  проінсценювати.

Для глядачів:

• Назвати чарівні слова казкаря із казки «Снігова королева» (Сніп снапснурепуребазелюре).
• Назвати чарівні слова, щоб квітка-семипелюстка виконала бажання (Лети, лети лепесток, через запад на восток, через север, через юг. Возвращайсясделав круг, лиш коснешсятыземли, быть по моему вели)
• Назвати казки, у назвах яких зустрічаються цифри (Троє поросят, Коза і 7 козенят, Двоє жадібних ведмежат...)

Гра-руханка "Колобок"

Слово журі. Підсумки. Нагородження.

X.        Драматизація казки «Рукавичка» (уривок)

Вихователь: У садочку співи й сміх,

Головне ж для нас усіх -

Добрих друзів тут зустріти, З ними міцно подружити.

Чарівний світ казок усіх вітає Дарує він нам радість. Сміх, Там диво-дивнеє усіх стрічає І нам приносить сотні втіх. Герої там живуть веселі – Міцна, мов камінь, дружба, Чарівники дотепні і умілі.

А лицарі хоробрі й мужні. Дружіть із казкою малята, І між собою теж дружіть. Бо з друзями завжди цікаво І веселіше в світі жить.

Тренінг

для батьків

«Любов і розуміння над усе»

                                                                           

План

1. Вправа «Знайомство» (метод мікрофона)

2. Вправа «Слово»

3. Вправа «Рішення важливих запитань»

4. Вправа «Так чи ні»

5. Опитування «Як  Ви розумієте свою дитину»

6. Пам’ятка для батьків «Десять «Якщо…»

7. Десять золотих правил виховання

8. Поради батькам «Заборонені - потрібні звертання до дитини»

9. Гра «Скажи комплімент»

Хід заходу

Вправа «Знайомство» (метод мікрофона)

Мета. Познайомитися, сприяти нала­годженню позитивних контактів між батьками.

Хід проведення

Педагог по черзі звертається до батьків, передаючи їм мікрофон, пропо­нує назвати своє ім'я і за бажанням трохи розказати про себе.

Вправа «Слово»

Мета. Встановлення емоційного кон­такту між дорослими, створення добро­зичливих відносин у колективі.

Хід проведення

Ведучий загадує слово і пише першу букву цього слова. Інший учасник після цієї букви пише свою букву слова, яке, на його думку, задумано. Наступний учасник, у свою чергу, дописує букву з будь-якого боку. Можливо, задумане ведучим слово одразу не складається з причини неві­рно поставлених гравцями букв, але головне правило тренінгу: дописуючи букву, гравець повинен пояснити, яке слово він має на увазі.

Вправа «Рішення важливих запитань»

Мета. Формувати вміння висловлюва­ти особисту думку з даного питання.

Хід проведення

Батьки працюють у групах, а потім діляться з іншими батьками можливими варіантами складних питань. Батьки пере­дають конверт, в який складають картки з пропозицією.

На конверті можна написати тему, яка відображає конкретну тематику батьків­ських зборів.

В конверт батьки кладуть свої картки-пропозиції, передаючи його один одному.

Вправа «Так чи ні»

Мета. Зняття емоційної напруги.

• Якщо ви впевнені, що у кожної роди­ни свій індивідуальний стиль виховання - підніміть праву руку.
• Якщо ви вважаєте, що повинна бути система спільної роботи батьків і вихова­телів (або ДНЗ) щодо виховання дити­ни - доторкніться до кінчика носа.
• Якщо вам сумно на наших засіданнях (або засіданнях) - махніть рукою.
• Якщо вам сподобалося грати, навча­тися - посміхніться;
• Якщо Вас цікавить питання виховання дитини - скажіть так;
• Якщо Ви підтримуєте  вислів «Любов і розуміння понад усе» - руками зробіть сердечко.

Опитування «Як ви розумієте свою дитину»

Інструкція: на запропоновані нижче запитання дайте відповідь «так», «ні», «не знаю».

На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте «вибухом», а потім жалкуєте
про це:

1. так (0 балів);
2. ні (10 балів);
3. не знаю (5 балів).

Іноді ви користуєтеся допомогою або порадами інших осіб, коли ви не
знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини:

1. так (10 балів);
2. ні (0 балів);
3. не знаю (5 балів).

Ваші інтуїція й досвід - кращі порадники у вихованні дитини:

1. так (0 балів);
2. ні (10 балів);
3. не знаю (5 балів).

Іноді вам трапляється довірити дитині секрет, який нікому іншому ви б не розповіли:

1. так (10 балів);
2. ні (0 балів);
3. не знаю (5 балів).

Вас ображає негативна думка про вашу дитину інших людей:

1. так (0 балів);
2. ні (10 балів);
3. не знаю (5 балів).

Вам трапляється просити у дитини вибачення за свою поведінку:

1. так (10 балів);
2. ні (0 балів);
3. не знаю (5 балів).

Ви вважаєте, що дитина не може мати секретів від своїх батьків:

1. так(0 балів);
2. ні (10 балів);
3. не знаю (5 балів).

Ви помічаєте між своїм характером і характером вашої дитини розходження, які іноді вас дивують (радують):

1. так (10 балів);
2. ні (0 балів);
3. не знаю (5 балів).

Ви занадто переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини:

1. так (0 балів);
2. ні (10 балів);
3. не знаю (5 балів).

Ви можете утриматися від покупки цікавої іграшки для дитини (навіть якщо у вас є гроші), тому що знаєте, що їх повен дім:

1. так (10 балів);
2. ні (5 балів);
3. не знаю (5 балів).

Ви вважаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дити- ни - фізичне покарання (ремінь):

1. так (0 балів);
2. ні (10 балів);
3. не знаю (5 балів).

Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли:

1. так (10 балів);
2. ні (0 балів);
3. не знаю (5 балів).

Ваша дитина завдає вам більше турбот, ніж радості:

1. так (0 балів);
2. ні (10 балів);
3. не знаю (5 балів).

Іноді вам здається, що дитина учить вас новим думкам і поведінки:

1. так (10 балів);
2. ні (0 балів);
3. не знаю (5 балів).

У вас конфлікти із власною дитиною:

1. так (0 балів);
2. ні (10 балів);
3. не знаю (5 балів).

Підбиття підсумків

100-150 балів. У вас великі здібнос­ті до правильного розуміння вашої дитини. Ваші погляди і судження - ваші союзники у вирішенні різних виховних проблем.    Якщо    це    на    практиці супроводжує таке відкрите поводження, повне терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним для наслідування. Для ідеалу вам не вистачає одного маленького кроку. Ним може стати думка вашої власної дитини.

50-99 балів. Ви перебуваєте на пра­вильній дорозі до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові трудно­щі або проблеми з дитиною ви можете розв'язати, почавши із себе. І не нама­гайтеся виправдовуватися недостачею часу або натурою вашої дитини. Є кіль­ка проблем, на які ви маєте вплив, тому постарайтеся це використовувати. І не забувайте, що розуміти - не завжди означає приймати. Не тільки дитину, але й власну особистість теж.

0-49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, оскіль­ки вона не потрапила до батька - доброго друга і провідника на важкій дорозі отримання життєвого досвіду. Але ще не все загублено. Якщо ви дій­сно хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте інакше. Може, ви знайдете когось, хто вам у цьому допо­може. Це не буде легко, зате в майбут­ньому повернеться подякою і сформо­ваним життям вашої дитини.

Десять «Якщо»...

• Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.
• Якщо дитину висміюють - вона стає відлюдною.
• Якщо дитині постійно докоряють - вона починає жити із почуттям провини.
• Якщо дитина зростає у терпимості - вона вчиться сприймати інших.
• Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити у себе.
• Якщо дитину заохочують - вона вчиться бути вдячною.
• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.
• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості - вона вчиться знахо­дити любов у цілому світі.

Десять золотих правил виховання

Які батьки не мріють про те, щоб їхні чада зростали здоровими і щасливими і, звичайно, вдячними? Та далеко не всі досягають заповітної мети. Інакше давно зникла б горезвісна проблема батьків і дітей. Як же правильно вихову­вати своїх нащадків? Ось поради амери­канського психолога Віктора Кляйна.

1. Стимулюйте інтелект дитини.

Створюючи   необхідне   середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку дитини на 25-30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50-80 одиниць (якщо життя дитини буде одноманіт­ним, нецікавим і безрадісним).

2. Формуйте у дитини самоповагу.

Власний образ, закріплений свідоміс­тю, є визначальним під час прийняття рішень: у виборі друзів, у коханні, про­форієнтації...

3. Навчіть дитину спілкуватися.

Для цього необхідні щонайменше п'ять таких чинників:

• щира любов батьків (породжує почуття захищеності);
• доброзичливість інших дорослих, не лише рідних і близьких (рятує від комп­лексів);
• зовнішня привабливість дитини;
• обґрунтована впевненість у собі (кожний у чомусь сильний);
• хороший запас слів (як інакше спіл­куватись?).

4. Стежте за тим, щоб дитина не перетворилася на «телемана».

Соціологи запевняють, що діти прово­дять перед екраном телевізора близько 50 годин на тиждень. Медики вважають, що це гальмує розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокре­ма, за розвиток мовлення. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музи­кою, читання, корисну домашню роботу.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

Слід робити це не лише за принципом «что такое хорошо и что такое плохо», а, насамперед, на власному прикладі. Не прогайте момент: у підлітковому віці сим­патії перемістяться з батьків на одно­літків.

6. Привчіть дитину пишатися своєю сім'єю і шанувати їх традиції.

7. Живіть у хорошому оточенні.

Друзі, яких виберуть ваші діти, вплива­тимуть на їхні моральні орієнтири, пове­дінку. Тому уважно придивляйтеся до сусідських дітей, цікавтеся репутацією закладу, до якого ходять ваші діти. Подбайте про те, щоб розширити коло знайомств дитини.

8. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, як правило, виростають у сім'ях, де до них висували високі вимо­ги: підтримувати постійний порядок у домі, організовувати своє дозвілля, добре поводитися. Та не перегніть пали­цю - не будьте тиранами. І" врахуйте: слухняними, акуратними розумними діти стають не відразу. Потрібні ваші зусилля протягом багатьох років. Будьте ж терп­лячими.

9. Привчайте дитину до праці.

Якоюсь мірою ви можете запрограму­вати майбутній життєвий успіх свого чада. Привчіть його без примусу виконувати доручену справу, допоможіть заповнити життя цікавими і потрібними справами. Нехай звикає долати труднощі й переко­нається, що йому багато чого під силу.

10. Не робіть за дітей те, що вони цілком зможуть зробити самі.

І запам'ятайте: якщо у важку хвилину саме ви опинитеся поруч - як друг, а не як бос, дитина, можливо, довірить вам свою «страшну таємницю» і прислухається до вашої поради.

Поради батькам

Психологи зробили висновок, що є слова й вислови, які начебто й не образливі, однак за частих повторювань здатні дратувати не менше, ніж явний чи брутальний елемент, навіть якщо про­мовлені спокійним тоном. А є слова, які люди, звісно, соромляться говорити, хоча ті здатні згладжувати образи й промахи, поліпшувати настрій.

Заборонені звертання до дитини:

• Скільки разів тобі повторювати.
• Я сказала - зроби...
• Ти що, не розумієш?...
• У всіх діти як діти, а ти...
• За що мені така кара...
• Не лізь, якщо не можеш зробити...
• І в кого ти тільки такий вдався...
• Невже тобі важко запам'ятати, що...
• У моєї подруги дитина - просто ангел, а ти в мене...

Потрібні звертання до дитини:

• Вирішимо все разом...
• Як ти вважаєш...
• Мій улюблений...
• Це ти добре придумав.. /ла/..
• Таке тільки ти міг придумати...
• Я не сумніваюся, що ти в мене найрозумніший (а)...
• Я так вдячна долі, що ти в мене є...
• Впевнена, що ти зможеш...

Гра «Скажи комплімент»

(зверніть увагу на позитивні якості особистос­ті). Давайте побажаємо один одному, щоб нам говорили тільки теплі, світлі слова і щоб наша душа наповнювалася щастям, радістю, багатирством від укра­їнських казок, пісень, віршів, колиско­вих, прислів'їв та приказок.

Тренінгове заняття для батьків

Діти – дзеркало батьків

Мета: Сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

Завдання:

• Урізноманітнювати форми роботи з батьками;
• Сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні;
• Залучати батьків до співпраці з ДНЗ;
• Розширити і збагатити знання щодо ролі емоційної сфери у становленні особистості дитини та відпрацьовувати навички емпатійного реагування на дитячу поведінку;
• Розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних ситуацій:
• Виховувати педагогічну компетентність батьків.

Матеріали: олівці, папір, картки із завданнями. 

На дошці вислови видатних людей:

Дитина найбільше потребує вашої любові як раз тоді, коли найменше її заслуговує. (Ерма Бомбек)

«Хоч би яка у вас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота – виховання людини»
В.Сухомлинський

«Дитина – рентгенівський знімок сім’ї»

А.Макаренко

«Усі ми стали людьми настільки, наскільки навчилися любити і розуміти інших»
Б.Пастернак

Зміст тренінгу

(Ведуча вітає учасників, представляє себе, як тренера сьогоднішнього тренінгу.)
Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї. «Всі ми родом з дитинства», «Все – і хороше, і погане – людина одержує в сім’ї». Ці педагогічні вислови відомі, напевне, всім. Відтак, зрозуміло, що без радикальної перебудови традиційного сімейного виховання, не слід очікувати серйозних успіхів у сфері становлення повноцінної особистості: самостійної, відповідальної, упевненої у собі, ініціативної, творчої, з чіткими моральними настановами. Ми спробуємо з вами сьогодні знайти правильний шлях у спілкуванні з дітьми.

Вправа на знайомство «Вітаю Вас»

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.

Хід проведення

Тренер пропонує підводитися тих людей які вважають, що це стосується їх:

• встаньте ті, у кого чорне волосся;
• встаньте ті, хто має гарну посмішку; 
• встаньте ті, хто має доньку;
• встаньте ті, хто має сина;
• встаньте ті, хто вважає себе гарною матір’ю
• встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад. 

Привітайте один одного оплесками. 

Правила роботи в групі

Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання в групі певних правил спільної роботи.

Хід проведення:

Пропоную учасникам створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для ефективного спілкування в умовах тренінгу запропонуйте принципи:

• «Тут і тепер» – розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент;
• відкриті новим враженням;
• приймаємо іншого, як себе;
• нікого не критикуємо;
• бути чесним із самим собою;
• підтримуємо один одного;
• не обговорюємо поза групою те, що відбувається в ній. 

Вправа «П’ять найважливіших подій у моєму житті»

Наше життя складається з подій радісних та сумних, важливих і не дуже. Я пропоную вам пригадати і назвати п’ять значущих подій у вашому житті.

Дякую, ви назвали багато різних подій, це й перше кохання, і закінчення інституту, і весілля, але у кожній родині найважливіша подія – народження дитини.

Ми розуміємо Василя Сухомлинського, який писав: «Дитина – моє друге серце, моє друге єство».

Вправа «Правила для дитини»

Мета: встановлення правил для дитини.

Спілкування з дитиною постійно обмежується вказівками та заборонами. Звичайно, є багато ситуацій, коли батьки змушені встановлювати певні обмеження для своїх дітей. Особливо якщо діти маленькі, і їхні дії можуть зашкодити здоров’ю та життю. Давайте спробуємо замінити обмеження та заборони на правила поведінки.

Поділимося на групи. Кожна група має подумати і написати правила для дитини, не вживаючи слова «НЕ». Наприклад: «Не поспішай під час їжі / Будемо їсти повільно», «Не кричи так голосно / Будемо розмовляти тихіше».

Обговорення:
Щоб зберегти мир у родині й не провокувати конфліктів із дітьми, необхідно дотримуватися певних правил. (10 хв.)

Спілкування з дитиною відбувається з різними інтонаціями і завдяки наступній вправі спробуємо зробити висновок, як краще спілкуватися з дитиною.

Тренувальна вправа  "Як звертатися до дитини"

Мета: розглянути особливості спілкування батьків та дітей і відпрацювати комунікативні вміння.
Матеріали: картки з фразами

Хід проведення:

Тренер пропонує попрактикуватися взаємодіяти з дитиною на основі «правильних» і «неправильних» звернень. Учасник отримує 2 картки з різними зверненнями і повинен з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.

1.А) Говорите з жахом: «Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!»

Б) Говорите спокійно та доброзичливо: «О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...»

2. А) Дитина хоче допомогти Вам скласти пазли. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: «Залиш! Ти їх зіпсуєш! Якщо ти порвеш пазли, я буду змушена за них заплатити!!! Іди грайся!»

Б) Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: «Мені важливо, щоб ти ретельно намилила руки, помила і витерла їх насухо! Потім прийдеш і ми разом складемо пазли. Руки повинні бути чистими, бо ми маємо віддати пазли в ідеальному стані».

3. А) Кричите: «Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте!»

Б) Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: «Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш захистити себе у гідний спосіб!»

4. А) Говорите жалісливим тоном: «Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!»

Б) Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: «Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб осягнути це! Я чекаю рішучих змін у навчанні!»

5. А ) Говорите незадоволено та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати на публіці: «Перестань боятися! Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся, як мала дитина! Ну давай! Не бійся!»

Б) Говорите спокійним голосом із розумінням: «Ти боїшся...? Ти напевно трохи засоромилась...? Розповідати вірш на публіці – це дуже складна справа навіть для справжніх акторів... Це називається хвилюванням. Але, напевно, ти скоро переможеш цей страх! Ти переконаєшся...»

Після програвання кожної пари учасники обговорюють, чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз та чим інші звертання можуть їй нашкодити.

Визначаємо стратегію батьківського виховання за допомогою анкетування

Через прискорений темп сучасного життя батьки іноді не помічають, що один і той самий вчинок дитини оцінюють по-різному. Відповідно дитині складно зрозуміти, чому за одну і ту саму дію її можуть як насварити, так і похвалити. Як бути послідовним під час спілкування з дитиною? Яку стратегію виховання обрати? 

Тому ми провели анкетування серед батьків, щоб визначити, наскільки батьки послідовні у спілкуванні з дитиною.

Із 18 опитаних 14 батьків дотримуються стратегії «Пароплав». Цей стиль характеризується тим, що батьки намагаються дотримуватися певного стилю у вихованні сина (доньки), прагнуть бути гнучкими, підлаштовуватися до змін навколишнього середовища. Водночас дитина вчиться самостійно приймати рішення, бо не боїться почути від них жорстку критику. Однак у деяких ситуаціях батькам варто бути суворішими. Це дасть можливість (і дорослим, і дитині) зберегти дорогоцінний час для спілкування та ігор – замість того, щоб витрачати його на багатослівні диспути.

Четверо батьків користуються стилем «Трамвай». Це коли батьки прагнуть привчити дитину до порядку, тому вимагають від неї дотримуватися обов’язкових правил. Це дає їй змогу стати зібраною і відповідальною, визначити свої життєві орієнтири. Однак такий ретельний контроль потребує від дорослих неабияких зусиль, тоді як більшість повсякденних ситуацій мають лише одне правильне рішення. Дайте дитині змогу бути більш самостійною. Нехай тепло та довіра між вами будуть важливішими за дисципліну.

Стратегія «Повітряна кулька». Здебільшого вимоги до дитини залежать від настрою батьків або від взаємин із домочадцями. Протиріччя між ними дають їй змогу обрати зручний стиль поведінки. Однак відсутність чітких вимог поглиблює хвилювання дитини, адже їй складно спрогнозувати, хвалитимуть її чи сваритимуть. Щоб дитина краще розуміла, чому дорослі так поводяться, варто пояснити, чому чинять саме так. Окрім того, батькам треба вчитися контролювати свої емоції.

Також ми досліджували рівень імпульсивності наших діток за допомогою методики «Визначення імпульсивності» (Г. Лаврентьєва, Т. Титаренко). 

Що таке імпульсивність? Це особливість поведінки людини, яка полягає у схильності діяти за першим спонуканням. Імпульсивна людина ніколи не обдумує свої вчинки, не стримує емоції, не контролює поведінку, не враховує інтереси людей, які її оточують.

На відміну від дорослих усі дошкільники імпульсивні, але рівень імпульсивності різний. Імпульсивність як індивідуальна особливість залежить від вроджених властивостей нервової системи і фіксується з початку другого року життя дитини.

Опрацювавши дані, отримали такі результати:

Високий рівень: 4 дітей; вище середнього: 2; середній рівень: 4; нижче середнього: 3;

низький рівень: 10.

Імпульсивність, властива дошкільному віку, пов’язана з недостатньою зрілістю нервової системи. Але виражатися вона може по-різному. Одні діти надзвичайно імпульсивні в новій обстановці при надмірній кількості подразників, інші схильні до «зривів» при виконанні монотонної й одноманітної роботи, коли, навпаки, подразників бракує. Треті стають особливо нетерплячими, коли хворіють. Найкраще, спілкуючись з імпульсивною дитиною, заохочувати її в усіх випадках, коли вона намагається стримуватися, втриматися від спокуси, коли робить якнайменші спроби почекати, потерпіти, висловлює бажання зупинитись, запобігти зривові. Нехай це будуть навіть рідкісні, нецілеві паростки саморегуляції. Але їх обов’язково потрібно помічати і закріплювати. Частіше звертайтеся до ігор, в яких дитині легше себе опанувати. Варто навчити дитину прийомів саморозслаблення та відволікатися від спокус. Виховуйте в неї почуття відповідальності, вміння довести задумане до кінця. Для цього можна вести «Щоденник досягнень».

Постійні, відповідні віку доручення розвивають у дитини бажання переступити через дрібні образи й непорозуміння заради якнайшвидшого досягнення мети. На прикладі популярних мультиплікаційних персонажів можна вчити дітей саморегуляції, приміром уміння переключатися з власних проблем на потреби інших.

Дуже важливо, щоб уся родинна атмосфера, щоденний вплив сім’ї були спрямовані до тієї ж мети, що й виховання у садочку. Єдина спрямованість виховання у сім’ї та ДНЗ, єдність поставлених до дитини вимог сприяють успішному розв’язанню спільних завдань виховання нашого майбутнього. 

Вправа «Три важливі слова»

Кожній команді пропонується зашифрувати в малюнках слова: «любов», «турбота», «доброта». Команди презентують свої малюнки, інші учасники відгадують зашифроване слово.

Міні-лекція «Три шляхи у вихованні». 

Мета: ознайомити учасників з різними підходами у сімейному вихованні.

Матеріали: текст лекції.

Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Пропоную послухати коротку характеристику цих шляхів і зробити можливі наслідки для дитини, для батьків, для родини.

ВЛАДА. Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять.

У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: „ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене”

Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості. Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками.

ПОСТУПЛИВІСТЬ. На цьому шляху батьки заради «святого спокою» поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо «самолюбивої, сповненої бажань і претензій» дитини.

Дитина почувається у виграші – «Я перемогла». Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: «Всі повинні мені підкорятися», «Найважливіші мої почуття і потреби», «Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою». Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску. 

Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються «слабкими», а дитина «сильною». У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. 

ДІАЛОГ. На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати «ні», коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: «Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз».

Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших. Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину. 

Загальний висновок: Ефективний шлях у вихованні – це діалог.

Вправа «Я мрію, що моя дитина…»

На промінчиках сонечка потрібно написати продовження речення «Я мрію, що моя дитина…». Після презентації кожного побажання, психолог прикріплює сонечка на символічне небо мрій.

А хто може здійснити ваші мрії? Ви. Саме ви допоможете дитині стати хорошою людиною. Для цього потрібно запасатися терпінням, наполегливістю, працьовитістю. Надавати дитині позитивний приклад. Адже дитина – це ваше віддзеркалення. І головне, потрібно все це робити з основним помічником – вашою любов’ю.

Історія для натхнення 

Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі

батьківства на ціннісно-емоційному рівні.

Хід проведення:

Тренер розповідає історію для натхнення:

 «Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син».

Тату, можна в тебе щось спитати?

Звичайно, що сталося?

Тату, а яка в тебе зарплатня?

Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?

Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?

Ну, взагалі, 50. А що?

Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.

Тату, ти можеш мені позичити 30?

Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш. Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері.

А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: «Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?»

Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: «Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей».

Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.

Ти не спиш, синку, - запитав батько.

Ні, тату, - відповів хлопчик.

Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.

Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся. Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.

Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.

Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. - Тату, тут рівно 50. Можна я куплю годину твого часу? Будь-ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами». 

Я дякую Вам, я впевнена що після сьогоднішньої зустрічі останні слова ніколи не промовить ваша дитина.

Рефлексія:
Чи сподобалося тренінгове заняття?

Що давалося виконувати легко?

В чому виникали труднощі?

Які емоції від тренінгу?