Психолого-педагогічна
просвіта батьків вихованців - одне з першочергових
завдань педагогів.
Для цього фахівці
нашого дитсадка проводять різноманітні заходи: батьківські збори, тренінги,
ділові ігри, дискусії у рамках сімейного кола. Функцію інформування виконують
також Інтернет – сайт дитсадка і тематичні стенди на яких вихователь
представляє до уваги дорослих членів родини поради з питань виховання малюка.
Подаємо кілька пам’яток для батьків, які можна використати для наповнення
пересувних тек.
Пам’ятка для
батьків
МИСТЕЦТВО БУТИ
БАТЬКАМИ
Ваша дитина ні в
чому не завинила перед вами – ані в тому, що створила вам додаткові труднощі,
ані в тому, що не виправдала якихось ваших сподівань. І ви не маєте жодного
права вимагати, щоб вона розв’язала ці проблеми.
Ваша дитина – не
ваша власність, не приватна річ, а самостійна людина. Вирішувати її долю, а тим паче ламати характер малюка на
свій розсуд ви не маєте права. Ви можете лише допомогти дитині обрати життєвий
шлях, вивчивши її здібності та інтереси і створивши умови для їх реалізації.
У багатьох примхах
і витівках дитини винні ви самі, тому що вчасно не зрозуміли її, не бажали сприймати
її такою, якою вона є.
Завжди помічайте і
підтримуйте найкращі риси вашого малюка. Вірте у його сили і показуйте йому
свою впевненість
Пам’ятка для
батьків, дитина у яких уперше піде до дитячого садка
1. Сформуйте у себе
позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут
буде добре, її буде доглянуто, оточено
увагою, вона отримає підтримку.
2. Уникайте
будь-яких негативних розмов у сім’ї про
дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї
негативне ставлення до відвідування дитячого садка.
3. Створіть спокій,
безконфліктний клімату у сім’ї.
4. Заздалегідь
потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до
розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийомі їжі,
прогулянки).
5. Ознайомтеся з
режимом харчування та меню у дитячому садку.
6. Навчайте дитину
їсти не перетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.
7. Відучіть дитину
від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.
8. Учіть дитину
впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.
9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна
годувати, колисати, гойдати; пірамідку-збирати, розбирати.
10. Привчайте
дитину після гри класти іграшки на місце.
11. Пограйтеся
удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх.
Почитайте казку, поведіть на прогулянку,
покладіть спати.
12. Виховуйте у
дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.
13. Тренуйте
систему адаптаційних механізмів у дитини – привчайте її до ситуацій, в яких
потрібно змінювати форми поведінки.
14. Підготуйте для
малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної
білизни, чешки, чешки для музичних занять, носовичок.
15. Повідомте
медичну сестру про стан здоров’я вашого малюка, на яких епікризними термінами:
1рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2
роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
17. Дайте дитині до
дитячого садка улюблену іграшку.
18. Не залишайте
дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час
на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.
ЧОГО НЕ МОЖНА
ГОВОРИТИ ДІТЯМ
Із заповідей доктора Джеймса Додсона
Немає для всіх
випадків життя одного правила, як виховувати дитину – всі діти різні. Кожна
дитина унікальна, унікальні й наші взаємини з нею. Але є наші з вами дії,
протипоказані кожній без винятку дитині. Йдеться про те, чого батькам робити за
жодних обставин не можна.
Отже, запам’ятаймо це
так, як ми пам’ятаємо заповідь «Не вбий!».
НЕ ПРИНИЖУЙ ДИТИНУ!
Інколи ми кажемо
дитині: "А ти нічого кращого не міг придумати? У тебе взагалі є голова на
плечах?" тощо. Щоразу, промовляючи подібне, ми руйнуємо у дитині
позитивний образ самої себе, без якого неможливе формування здорової,
гармонійної особистості.
НЕ ПОГРОЖУЙ!
Інколи ми кажемо: «Якщо
ти ще раз удариш свого братика, я тобі таке зроблю!..». Погрожуючи дитині, ми
вчимо її боятися і ненавидіти нас.
Крім того, погрози
завжди спрямовані в майбутнє, а дитина живе теперішнім моментом. Погрози зовсім
не корисні – від них поведінка дитини не поліпшиться.
НЕ ВИМАГАЙ
ОБІЦЯНОК!
Часом буває так.
Маленький Майкл зробив те. Чого робити не слід. А мама йому каже: «Пообіцяй, що
більше ніколи-ніколи не робитимеш цього». Майкл обіцяє. А за півгодини повторює
витівку. Мама ображена й стурбована: «Ти ж обіцяв!». Вона не знає одного – для
маленької дитини обіцянка нічого не означає. Обіцянка, як і погроза, стосується
майбутнього. Але дитина живе тут і зараз. Якщо вона чутлива і совісна, то
вимога обіцянок розвиватиме в ній почуття провини. Коли вона їх порушуватиме.
Якщо ж нечутлива, це тільки навчить її цинізму: слово – це одне, а справа –
зовсім інше.
Наприкінці зборів
кожна родина отримує пам’ятку з порадами щодо виховання дитини. Можна
порекомендувати батькам завести папку з корисними матеріалами та педагогічними
рекомендаціями.
Пам’ятаймо: від
того, як ми будуємо спілкування з батьками вихованців, залежать їхня довіра та
повага до педагога. Зацікавивши їх, ми отримуємо надійних союзників у вихованні
дітей.
У дошкільному
закладі не прийнято
- З’ясовувати стосунки між вихователями і батьками в присутності дітей.
- Робити зауваження чужим дітям за відсутності їхніх батьків і розбирати дитячі конфлікти без усіх учасників.
- Підвищувати тон у розмові з працівниками закладу.
- Проявляти невдоволення з приводу роботи педагогічних працівників у розмові з батьками інших дітей.
- Не відвідувати батьківські збори.
- Агресивно реагувати на зауваження будь-кого з працівниками закладу.
- Звинувачувати вихователя в тому, що дитина забруднила одяг під час прогулянки.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
Психологи зробили
висновок, що є слова й вислови, які начебто й необразливі, однак за частих
повторень здатні дратувати не менше, ніж явний чи брутальний лемент, навіть
якщо промовлені спокійним тоном.
А є слова, які
люди, звісно, соромляться говорити, хоча ті здатні злагоджувати образи й
промахи, поліпшувати настрій.
«Заборонені» «Потрібні»
звертання до дитини: звертання до дитини
Скільки разів
тобі Вирішимо все разом…
повторювати… Як ти вважаєш…
Я сказала –
зроби… Мій любий…
Ти що, не
розумієш?.. Це ти добре придумав (ла)…
У всіх діти як
діти, а ти… Таке тільки ти міг придумати...
За що мені
така кара… Я
не сумніваюся, що ти в мене найрозумніший (а)
Не лізь, якщо не
можеш зробити… Я так вдячна долі, що ти в мене є…
І в кого ти тільки
такий вдався… Впевнена, що ти зможеш…
Невже тобі важко
запам’ятати, що… Я
завжди знала, що моя дитина найкраща…
У моєї подруги
дитина – просто
ангел, а ти в
мене…
БАТЬКІВСЬКІ ПОМИЛКИ
- Батьківські лінощі (недостатній догляд за дитиною, непослідовність у вимогах, не систематичність проведення гігієнічних процедур, небажання відриватися від власних справ навіть тоді, коли малюк потребує допомоги батьків)
- Хвалькуватість батьків (хизування успіхами дитини, примушування малюка займатися тим, до чого у нього немає інтересу, хворобливе реагування на успіхи інших малят, якщо ті затьмарюють їхню дитину).
- Невиправдана принциповість (переконання батьків, що як вони сказали, так і має бути, навіть якщо вимоги не виправдані).
- Безтурботність (переконання батьків, що з дитиною нічого не трапиться). Такі батьки відправляють малюка самого гратися на подвір’ї, майже не наглядають за ним, дозволяють спілкуватися з незнайомцями, думаючи, що у такий спосіб виховують самостійність.
- Самоствердження за рахунок дитини. Батьки, які не реалізували себе в житті, демонструють свою зверхність, чинять посилений тиск на дитину, постійно наголошують на її недоліках, ігноруючи право малюка на індивідуальність.
- Нав’язування дитині ролей (вундеркінда, таланта, лідера), які не відповідають її здібностям і темпераменту.
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
- Не залишайте дітей без нагляду!
- Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
- Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди, потрібно давати дітям чіткі знання, і вміння як вдіяти в тій чи іншій ситуації.
