Зима! Зима! Пора чудова,
Бо кожен день якась обнова!
Сніжок, метелиця кружляє,
То морозець за ніс щипає,
То іній сріблом заіскриться,
Краса така, що й не присниться!
То лід на річці просто сяє,
А то лапатий сніг кружляє…
То біло всюди, ніби в казці —
Завмерло все у сніжній пастці.
Вдень сонце вигляне — все сяє,
А нічка зорі розсипає..
Зима красою всіх чарує
І світлу радість нам дарує.
Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий,
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Із завзяттям геть усі
поїзда ми зліпим,
і на поїзді оцім в подорож ми рушим.
